четвер, 1 грудня 2016 р.

                                                                     Т.П. Трощенко
                                                                     вчитель колегіуму № 11
                                                                     м. Новомосковська

           Екологічна та енергоефективна освіта в інтересах сталого розвитку
                Якісна освіта є необхідною (але недостатньою) умовою забезпечення сталого розвитку суспільства. За допомогою освіти можна прищеплювати цінності, виховувати поведінку та стиль життя, необхідні для забезпечення сталого майбутнього.

                Поняття сталого розвитку в його сучасному значенні було сформульовано в доповіді Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (Комісія Брутланд) у 1987 р.: це розвиток, який забезпечує збалансоване вирішення соціально – економічних завдань, а також проблем сприятливого навколишнього середовища та природно – ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб сучасного на наступних поколінь людства. Тобто сутність концепції сталого розвитку полягає в необхідності збереження потенціалу (біологічного, ресурсного, екологічного тощо) планети Земля для наступних поколінь за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на природне середовище.
                В Україні наукові дослідження в галузі освіти для сталого розвитку, як й інші напрями її становлення в історичній перспективі, розглядаються як певний етап розвитку досліджень з екологічної освіти.
                В Україні проводяться систематичні комплексні наукові дослідження навколишнього природного середовища та природних ресурсів з метою розробки наукових основ їх охорони та раціонального використання, забезпечення екологічної безпеки.
                Україна є однією з високорозвинених сільськогосподарських держав у світі. Які при цьому вигоди використовуються, а які ні?
                Ми маємо власні зернові культури, урожайність яких сягає 60 млн. тонн на рік, плодово – овочева продукція та інше.
                Чи використовуємо ми в повній мірі цей потенціал?
                Ми купляємо природній газ, витрачаємо на це мільярди доларів, яких в сучасних умовах і так не вистачає. Н що ми його витрачаємо? На опалення в зимовий період на топливні електростанції; ми купляємо вугілля теж витрачаючи купу грошей.
                Але багато з цього нам може дати сільське господарство.
                Наприклад, у 2014 р. в Україні зібрали тільки зерна культури у кількості 31 млн. тонн, кількість качанів з якої складає 40 млн. тонн.
                Якщо порівнювати кількість теплоти яку можна отримати при згоранні 1 м3 газу, то вона буде приблизно дорівнювати кількості теплоти, яку можна отримати при згоранні 2 – 2,5 кг паливних брикетів (Питома теплота згорання 1 м3 природного газу складає приблизно 8 ккал, а питома теплота згорання паливних брикетів складає приблизно до 4,5 ккал 1 кг).
                Тобто, якщо навіть половину, тобто 20 млн. тонн зібраних качанів кукурудзи перероблювати на паливні брикети, то можна отримувати ту саму кількість тепла, як і при згорянні 8 – 10 млрд. м3 природного газу, який    на теперішній час коштує близько 2 млрд. доларів. Ці гроші щорічно можна використовувати на переобладнання котелень, щоб у вигляді  палива можна було використовувати паливні топливні брикети, які будуть виробляться в Україні з української сировини, даючи додаткові робочі місця українцям, а не витрачати валютні кошти на придбання імпортного палива.
                Качан кукурудзи – це далеко не останній продукт сільського господарства, який можна використовувати для виробництва брикетів.
                До даної такої сировини відносяться також лузга сонячна, стручки соняшника, кукурудзи та інше.
                Окрім опалення брикети можна у разі переобладнання також використовувати на теплових електростанціях.
                Можливо, хтось з критиків скаже, що такий вид палива має велику зольність та залишкову кількість продуктів згоряння. Але саме їх можна використовувати в якості добрива в тому самому сільському господарстві, отримуючи повний цикл використання сировини.
                Виробництво брикетів не потребує сверхточного обладнання та великих затрат і буде сприяти покращенню в економіки країни.
                Навіть зараз більше 30 % людей живуть в сільській місцевості і вони можуть сприяти доставці цієї сировини до виробника. Забезпечення цим видом палива є енергоефективним та економічно чистим. Сприяє розвитку економіки країни.
                Дніпропетровщина посідає особливе місце в житті країни.
                Землі нашого регіону є щедрими, родючими й багатими.
                Дніпропетровська область – це потужний економічний та промисловий регіон. Це одна з невичерпних житниць.
                Понад 70 % площі області (більше 21000 км2) зайнято під сільськогосподарське виробництво суб’єктів господарювання на землі – 4092.
                Основними напрямками розвитку сільського господарства області є виробництво:
                - зернових, технічних, овочевих культур;
                - м'ясо – молочної продукції;
                - продукції птахівництва.
                В області вирощуються різноманітні агрокультури, впроваджуються новітні технології обробки ґрунтів та догляду за рослинами, досягаються високі врожаї. 
                Питома вага основних видів агрокультур Дніпропетровщині в Україні становить:
                - зернові та зернобобові – 7,4 %
                - соняшник – 13 %;
                - цукрові буряки – 2,6 %
                Все це сприяє розвитку економіки країни, підвищенню енергоефективності забезпеченню екологічної безпеки.
                Реалізація таких завдань можливо тільки завдяки висококваліфікованому персоналу.
                Освіта має бути початковим елементом трансформації суспільства до сталого розвитку, який буде забезпечувати потреби людства у можливостях перетворювати свою уяву про сталий розвиток у реальність. Вона не тільки повинна надавати наукові та технічні знання, а й забезпечувати відповідну мотивацію, служити поясненням і здійснювати соціальну підтримку для формування навичок та їх використання. Ключовим завданням освіти у ХХІ ст. є розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє.
                 

Список використаних джерел:
1. Авторський колектив: Є.І. Бородін, Н.С. Абросімова, Н.І. Капустіна.
Дніпропетровська область: Історія та сучасність (До 75-річчя створення). Д.: АРТ-ПРЕС. 2007.-256 с.: іл.

2. Івченко Андрій Сергійович. Україна. Клуб сімейного дозвілля. Харків 2014 р.     

Немає коментарів:

Дописати коментар